У далекому 1935-му році частина учнів фабрично-заводської школи №80 новий навчальний рік розпочали в новісінькій, щойно збудованій школі, яка приємно і терпко пахла свіжою фарбою. З того часу для багатьох поколінь тракторобудівників вона, школа №113, ровесниця району, стала справжньою alma mater, адже створена для дітей робітників нещодавно збудованого тракторного заводу. З того часу найближча до підприємства школа стала йому і найріднішою.
Літопис середньої школи №113 говорить про те, що наша школа була однією з кращих у місті, про що свідчать долі багатьох її випускників. М.Ф. Гетьманець, в минулому декан філологічного факультету і завкафедрою російської і зарубіжної літератури Харківського педагогічного інституту (нині 90-річний ювіляр) згадує: «На долю покоління учнів школи випали суворі випробування – війна проти фашистських загарбників. Всі мої старші і молодші товариші по школі були справжніми бійцями-патріотами. Багато загинули смертями хоробрих в роки війни, а багато випускників успішно працювало в різних галузях народного господарства, науки і культури: Г.Ш. Єжик – головний інженер авіаційного заводу, В. Тунік – полковник, старший науковий співробітник інституту МО СССР у Москві, Таїсія Бурцева – ведуча актриса Харківського театру ім. Лисенка, Б.В. Штомпель – працював учителем і директором нашої школи, який заснував шкільний музей Бойової та трудової слави працівників школи."
Коментарi